Нервове перенапруження. Психосоматичні захворювання. Що робити?

Всім доброго здоров’я.

Продовжуємо говорити про виснаження нервової системи в умовах хронічного стресу.

На попередніх зустрічах ми розглянули стани нервового перезбудження та неврастенії.

Сьогодні будемо розбиратись — що таке психосоматичні захворювання, як їх розпізнати у себе та своїх близьких,  і яким чином з ними боротися.

Психосоматичні захворювання – кінцевий етап виснаження та розладу роботи нервової системи в умовах довготривалого стресу.

Але спочатку знову трохи теорії для кращого розуміння проблеми.

В медицині людські хвороби давно поділяють на психічні  і соматичні (або тілесні).

Соматичні захворювання виникають тоді, коли окремий внутрішній орган (наприклад шлунок чи серце), або окрема система (наприклад травна си серцево-судинна) починають працювати неправильно.

Ця неправильна робота проявляє себе двома станами: 1) функціональними порушеннями і 2) структурними змінами в цих органах та системах.

Функціональні порушення  — це стан, коли внутрішні органи неправильно працюють (неправильно функціонують), але при цьому вони не мають суттєвих ушкоджень чи патологічних змін у своїй будові та структурі. Наприклад: шлунок має пошкоджену слизову та нормальні стінки, але не виділяє соляну кислоту в достатній кількості, щоб забезпечити нормальне травлення їжі.

Структурні зміни – це стан, коли внутрішні органи неправильно працюють через ушкодження або патологічні зміни у своїй структурі. Наприклад пухлина в стінці шлунка зменшує виділення соляної кислоти і в результаті цього їжа не може повноцінно засвоюватися. До структурних змін належать травми, інфекційні та запальні процеси, доброякісні  і злоякісні новоутворення. 

Лікують соматичні захворювання медикаментами, фізіотерапевтичними та хірургічними методами.

Психічні захворювання пов’язані з відхиленням в роботі структур головного мозку, які відповідають за психічні реакції та формування поведінки людини. Тому  проявляються вони неадекватною до обставин поведінкою.

Тактика лікування психічно хворих людей спрямована на: 1) медикаментозну корекцію роботи ураження структур мозку, 2) на формування адекватної поведінки методами навчання. Інколи це може бути примусове лікування та ізоляція пацієнтів з соціально небезпечними поведінковими реакціями.

А останніми десятиріччями почали виділяти в окрему групу психосоматичні захворювання.

Психосоматичні захворювання — це група хвороб, які проявляються тілесними стражданнями (тобто симптомами захворювань внутрішніх органів), але їх основна причина все ж таки криється в неполадках з боку нервової системи.

Тобто, неправильна робота нервової системи викликає спочатку функціональні порушення в роботі окремих органів та систем, а потім і структурні зміни.

Розглянемо більш детально механізми розвитку психосоматичних захворювань.

Для нормальної роботи нашого тіла, нашого організму потрібно, щоби кожен орган був здоровий та злагоджено працював у команді з іншими органами, утворюючи цілісну систему. Також кожен орган має певні рамки своїх можливостей роботи та різні режими активності. Ця активність органів та злагодженість їх роботи забезпечує біологічне і соціальне виживання нашого організму в процесі різних поведінкових реакцій. Поведінкові реакції – це певні алгоритми дій, спрямованих на досягнення певної мети: здобути їжу, уникнути небезпеки, перенести вантаж, пробігти 100-метрівку. Усі ці дії реалізуються через фізичну та розумову  активність із затратами енергії.  Навіть коли ми сидимо – наші м’язи також працюють. Вони своїм напруженням підтримують тіло в сидячому положенні.

За принципом домінанти — кожній поведінковій реакції властива підвищена активність одних органів та пригнічення інших. І ця активність керується певними ділянками нервової системи на всіх її рівнях — від спинного до головного мозку, які об’єднані в так звані нейронні сітки.

Наприклад коли ми втікаємо від дикого звіра, то буде підвищуватися активність скелетних м’язів, які забезпечують рух. Для їх активної роботи потрібно більше кисню, тому  активується дихальна система. А пришвидшене скорочення  серця забезпечує швидку доставку кисню від легенів до м’язів. При цьому одночасно буде  пригнічуватися робота травної  та сечовидільної системи, нам буде не до краси навколишньої природи.

Так от, стрес викликає тимчасову домінанту (переважання) активності одних нейронних сіток над іншими, які будуть тимчасово пригнічені. Коли стрес закінчується, то домінуючі під час стресу нейронні сітки і підлеглі їм органи переходять у фазу відпочинку та відновлення. Коли ж стрес затягується і стає хронічним, домінуючі нейронні сітки та підлеглі їм органи не мають можливості відпочити та відновитися, і починають поступово виснажуватись.

Спочатку виснаження нейронних сіток призводить до порушення злагодженої командної роботи органів. І це вже буде фаза функціональних соматичних порушень у вигляді нестабільності артеріального тиску, дисфункції кишківника, гормональних збоїв, емоційної нестабільності. А згодом органи, які тривалий час працювали на максимумі своїх можливостей починають руйнуватися, що і проявляється уже відповідними симптомами. Це вже буде фаза структурних соматичних змін.

Як правило першим із перенапруження органів починає руйнуватися той, у якого вроджено найменший біологічний потенціал. У різних людей — різні слабкі місця. Тому  у різних людей психосоматичне захворювання починається і протікає по-різному.

Одночасно із соматичною патологією посилюється дисфункція нервової системи. ЦЕ призводить до тривожних та депресивних розладів, які ще  більше погіршують адекватність поведінкових реакцій.

Що стосується лікування психосоматичних захворювань, то воно складне та тривале, потребує участі цілого ряду спеціалістів.

В першу чергу слід боротися за відновлення функції та структури хворих  органів. Це компетенція сімейного лікаря або терапевта. Саме вони з допомогою вузькопрофільних спеціалістів (кардіологів, неврологів, ендокринологів і т.д) досліджують ступень патологічних змін та визначають тактику соматичної терапії.

По друге — такі пацієнти повинні обов’язково бути оглянуті психоневрологом і проходити відповідні курси психотерапії та медикаментозної терапії, спрямованої на відновлення роботи нервової системи.

По третє – такі пацієнти повинні змінювати свій спосіб життя, створювати сприятливі фізіологічні умови для своєї нервової системи та застосовувати психофізичні методи корекції та відновлення. Про них ми  вже говорили на попередніх наших зустрічах. Можете переглянути ще раз ці відео.

Тому, якщо маєте підозру на психосоматичне захворювання – обов’язково зверніться до спеціаліста.

Я в свою чергу завжди готовий допомогти. Продовжую консультувати онлайн своїх пацієнтів.

Будьте уважні в цей нелегкий час до себе і своїх близьких.

Наступні зустрічі я хочу присвятити методам психофізичної корекції.

На сьогодні все.

Спою вам та здоров’я.