Нервове перенапруження. Що робити?

Моє  шанування всім хто знайшов час на перегляд цього відео.

Тут ми говоримо про те як діагностувати у себе,  своїх близьких ознаки виснаження нервової системи в умовах хронічного стресу. 

Сьогодні ми розглянемо перший етап виснаження нервової системи, він називається  НЕРВОВЕ ПЕРЕЗБУДЖЕННЯ. 

Це початковий розлад  роботи нервової системи. В наші з вами ситуації частіше всього він виникає внаслідок трьох основних причин:

перша: глибока фізична перевтома

Я думаю не знайдеться серед нас таких, які б не мали за цей час важких фізичних навантажень, бігаючи по бомбосховищах, збираючи поспіхом речі, дітей, я вже не кажу про тих хто виходив із зони бойових дій під кулями та снарядами

Друга пережиті стрес і конфлікти. Цього добра зараз у нас з вами аж зашкалює.

Третя нескінченний, надлишковий потік інформації. В нашому з вами випадку – це безкінечні новини про ситуацію в країні,  на фронті, з близькими. Правдива інформація, неправдива інформація, відсутність інформації… Це все тримає в напрузі і виснажує.

Як же цей стан НЕРВОВОГО ПЕРЕЗБУДЖЕННЯ проявляється в реальному житті. 

Людей, які страждають нервовим перезбудженням, відрізняє конфліктність, дратівливість. Вони турбуються через дрібниці, зганяють злість та зриваються на близьких, лаються в транспорті та в чергах.  Їх мучать тривога, перепади настрою та емоцій, періоди зневіри. В них погіршується сон, їм сняться кошмари.

Симптомів багато. Туму їх в медицині систематизували і оцінюють  в чотирьох сферах роботи нашого організму: інтелект, поведінка, емоції і фізіологія. 

Ви знайдете їх перелік за посиланням під цим відео, а також в текстовому варіанті цього відео. Але коли ви будете вивчати цей перелік, то треба мати на увазі, що симптомом слід вважати тільки той пункт, який раніше за вами не спостерігався, або став спостерігатися явно частіше. І ще одне, для оцінки варто залучити  людей, які вас давно знають, оскільки ми не завжди можемо відслідкувати зміни у власній поведінці. 

Якщо ви знайдете половину з цих симптомів у себе в кожні із сфер життєдіяльності – значить вам пора починати боротися з виснаженням вашої нервової системи. І я вітаю вас у лавах неврастеніків.  Якщо ви нарахуєте менше половини – значить ваша нервова система ще зможе відновитися самостійно, але при умові, що ви усуните дію хронічного стресу та забезпечите для неї вчасний і повноцінній відпочинок

Правда хочу попередити про можливу помилку, яку в такій ситуації робить  багато людей.

Багатьом на етапі нервового перезбудження  здається, що нічого особливого ще не сталося.

Вони з таким станом уже стикалися і все з часом миналося само собою. 

І справді,  таке буває. Але за умови, що є можливість усунути стресовий фактор і створити нервовій системі умови для адекватного і вчасного відпочинку. 

В нашому випадку — в умовах війни, що продовжується

 — немає можливості усуни стрес.  Тому нервове перезбудження  буде прогресувати до наступних фаз виснаження нервової системи.

Тепер про лікування на етапі нервового перезбудження. 

 В лікуванні можна виділити два основних напрями: медикаментозний та Немедикаментозний. 

Хочу повторити з попереднього нашої зустрічі — Немедикаментозні методи є надзвичайно важливими, бо вони створюють середовище, в якому надалі буде працювати наша нервова система. І  якщо це буде зроблено, то мінімізується медикаментозне лікування. А саме головне — зупиниться подальше виснаження нервової системи. Про особливості цього немедикаментозного лікування ми говорили в попередній зустрічі. Ви його знайдете за посиланням під цим відео.

Тепер власне про медикаментозну терапію нервового перезбудження. 

Використовуються наступні групи препаратів:

• Заспокійливі слабкої  та помірної дії.
• Міорелаксанти – препарати що зменшують напруження скелетних м’язів.
• Снодійні.

Приймають ці препарати в двох режимах:

• постійно
• ситуативно

Постійна терапія полягає у систематичному, щоденному прийомі лікарських засобів, які м’яко і ПОСТІЙНО гальмують нервову систему. Вони ніби пеленають наш мозок, наші нервові клітини, не дають їхнім реакціям виходити за рамки нормальної фізіології. 

Ситуативна терапія полягає в одноразовому або короткочасному додатковому прийомі більш сильних по дії заспокійливих препаратів при виникненні гострого стресу на фоні уже існуючого хронічного стресу (нприклад: біженцю, який ледь оговтався на новій, незнайомій обстановці повідомляють, що його будинок в районі бойових дій зруйновано ракетним обстрілом).

Постійна терапія полягає в систематичному, щоденному, протягом 2-5 тижнів прийому слабких заспокійливих, міорелаксантів та снодійних (по необхідності). Серед заспокійливих можна вибрати лікарські препарати  рослинного походження або синтетичні.

До заспокійливих препаратів легкої дії рослинного походження належать: Валеріана, Пустирник  та Ново-Пасіт  із синтетичних —  Гліцісед 

Їх можна приймати поодинці чи комбінувати для посилення заспокійливого ефекту. Тобто починаємо з валеріани та пустирника в ко

Препарати синтетичні (мають заспокійливий вплив та покращують метаболізм нервової тканини):

Пантогам 250 мг / Біфрен 250 мг / Фнібут 250 мг  — до 3 раз /день 2 тижні — 1 місяць.

Можна застосовувати одночасно рослинні та синтетичні препарати.

Ситуаційно застосовуються препарати Корвалол / Валокордін  15 — 30 крапель до 3 раз / день  більше при появі скрцебиття, внутрішнього тремору, нестабільності артеріального тиску. Коли ж недостатньо заспокійливого ефекту від вище перелічених препаратів слід додати ще  Адаптол 500 мг 2-3 р / день. 

Міорексанти Мідокалм 150 мг / Тізалуд 4 мг 2-3 р/день 2 тижні — 1 місць допомагають зменшити загальний тонус м’язової та нервової системи, знімають відчуття внутрішнього напруження. 

Снодійні застосовуємо при порушенні сну (не можемо заснути, часто прокидаємось серед ночі) на вибір один із препаратів:

Алора для досягнення седативного ефекту слід приймати по 2 — 3 таблетки  3 рази на добу перед прийомом їжі. При порушеннях сну – по 2 — 3 таблетки 1 раз за годину   до сну.

Мелатонін по 1 т/на ніч 2-3 тижні особам старшим 40 років (для молодих до 40 років не підходить, бо ще виробляється самим організмом)

Донорміл по 1 т/на ніч 2-3 тижні особам старше 16 років.

Сонміл початкова доза – ½ таблетки (7,5 мг) за 15–30 хв до передбачуваного відходу до сну. Залежно від індивідуальної реакції хворого дозу можна підвищити до 1–1½–2 таблеток (15 мг–22,5 мг–30 мг). Початковий курс лікування – 1-2 тижні.

ВАЖЛИВО!  

Але це, часто, підступний шлях. Його підступність полягає в простоті та легкості застосування. Ковтнув пігулочку – розслабився. І не треба коригувати спосіб життя, вчитися медитації… а потім пігулочки стає мало, треба дві, потім три, потім пігулочку сильнішої дії… Пам’ятаймо про це.

Ну і хочу нагадати, що ви завжди можете отримати мою ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЮ

Наступного разу ми розглянемо лікування нервової системи  на етапах синдрому ВСД та психосоматичних захворювань.

ПІД ВІДЕО: розмістити ТЕСТ  і посилання на текстовий файл.

ТЕСТ «Коплексна оцінка ступеню виснаження нервової системи при хронічному стресі»

Інтелектуальні ознаки стресу

• Переважання негативних думок.
• Складність зосередження.
• Погіршення показників пам’яті.
• Постійне та безплідне обертання думок навколо однієї проблеми.
• Починає частіше відволікатися.
• Труднощі прийняття рішень, тривалі коливання під час виборів.
• Погані сни, кошмари.
• Часті помилки, збої у обчисленнях..
• Пасивність, бажання перекласти відповідальність на когось іншого
• Порушення логіки, сплутане мислення
• Імпульсивність мислення, поспішні та необґрунтовані рішення
• Звуження «поля зору», що здається зменшення можливих варіантів дії

Поведінкові ознаки стресу

• Втрата апетиту або переїдання
• Зростання помилок під час виконання звичних дій
• Швидша чи, навпаки, уповільнена мова
• Тремтіння голосу
• Збільшення конфліктних ситуацій на роботі чи сім’ї
• Хронічний брак часу
• Зменшення часу, що приділяється на спілкування з близькими та друзями
• Втрата уваги до свого зовнішнього вигляду, неохайність 
• Антисоціальна поведінка
• Низька продуктивність діяльності
• Порушення сну чи безсоння
• Більш інтенсивне куріння та вживання алкоголю

Емоційні симптоми

• Занепокоєння, підвищена тривожність
• Підозрілість
• Похмурий настрій
• Відчуття постійної туги, депресії
• Дратівливість, напади гніву
• Емоційна «тупість», байдужість
• Цинічний, недоречний гумор
• Зменшення почуття впевненості у собі
• Зменшення задоволеності життям
• Почуття відчуженості, самотності
• Втрата інтересу до життя
• Зниження самооцінки, появи почуття провини чи невдоволення собою, чи своєю роботою

Фізіологічні симптоми

• Болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі
• Підвищення чи зниження АТ
• Частіший або неритмічний пульс
• Порушення процесів травлення (запор, діарея, підвищена газоутворення)
• Порушення свободи дихання
• Відчуття напруги в м’язах
• Підвищена стомлюваність
• Тремтіння в руках, внутрішній тремор, судоми
• Поява алергії чи інших шкірних висипань
• Підвищена пітливість
• Зниження імунітету, часті нездужання
• Швидке збільшення або втрата ваги тіла