Міоклонус-епілепсія (myoklonus-epilepsia; грец. Myos – м’яз + klonos – безладний рух + epilepsia, див. Епілепсія) – синдром, обумовлений дегенеративним ураженням ЦНС, що виявляється головним чином поєднанням міоклоній з епілептичними припадками, швидко наступаючим слабоумством. Хвороба починається в дитячому віці; успадковується по аутосомно-рецесивному типом.