Словосполучення «защемлення нерву» не є медичним терміном, але часто вживається нефахівцями для позначення патології периферичних нервів. Має два основні варіанти

У медичній практиці так позначають «тунельний синдром» – патологічний стан черепно-мозкового, спинномозкового або периферичного нерву, в наслідок здавлювання його навколишніми тканинами

Компресія нерву призводить до порушення його кровопостачання і живлення з подальшим руйнуванням. Проявляється це поруч неврологічними симптомами, які в медичній практиці отримали назву «периферичного парезу або паралічу»:

  1. Стійке зникнення всіх видів чутливості (немає відчуття дотику, тепла / холоду, вібрації, болю) в певній частині тіла або кінцівки)
  1. Стійке зниження або зникнення сили в певних м’язах
  1. Ослаблення або зникнення рефлексів (визначає лікар)
  1. Атрофія м’язів – втрата м’язевої маси (зменшенні в розмірах) в паралізованих м’язах (м’язи «засихають»)

Здавлювання черепно-мозкового (який виходить з порожнини черепа), спинномозкового (який виходить з хребта) або периферичного нерву (виходить з нервових сплетінь, утворених спинномозковими нервами) відбувається в наступних випадках:

1.При компресії в кісткових каналах (черепно-мозкові нерви);

2. При компресії нервово-судинних пучків грижею міжхребцевого диску в міжхребцевому отворі (вкрай рідко);

3. В місцях фізіологічного проходження (прориві / перфорації) нерву через м’язи і фасції;

4. В місцях перегинів на рівні суглобів.

5. В місцях проходження через кісткові або м’язово-фасціальні канали.

6. При здавлюванні запаленими і / або травмованими набряклими тканинами.

7. При здавлюванні рубцями.

8. При здавлюванні пухлинами

Варіант 2

Дуже часто «защемленням нерву» непрофесіонали називають гострий або хронічний больовий синдром, який поширюється на певну область тіла або кінцівки. Особливо це здається логічним, коли ця область болю збігається з зоною іннервації (поширення) одного з черепно-мозкових, спинномозкових або периферичних нервів. Але при здавлюванні нерву болю немає (ми вже це обговорили).

І ось в цих випадках «защемленням нерву» помилково намагаються пояснити зовсім іншу патологію – м’язево-фасціальний больовий синдром. Він теж характеризується гострим або хронічним болем.

Але він поширюється по ходу скелетних м’язів або в глибині тіла (в черепі, в грудній клітці, в черевній порожнині, в тазу). І, насправді, зона поширення цього болю дуже часто збігається з місцями проходження великих периферичних нервів, не маючи ніякого до них відношення

Помилкова точка зору на проблему лікування защемлення нерва

Багато пацієнтів і фахівці помилково вважають, що здавлювання нерву викликає відчуття болю. Це не так. При тунельних синдромах в місці компресії відбувається часткове або повне руйнування нерву. Ця ділянка втрачає здатність повноцінно проводити нервові імпульси як від тканин до мозку, так і від мозку до тканин. Тому відчуття болю може тільки знижуватися.

Сам нервовий стовбур не має здатності генерувати нервові імпульси при його механічному здавлюванні. Це можуть робити тільки нервові закінчення (рецептори) в тканинах нашого тіла.

Єдиним винятком є ​​різкий удар по нерву, але там зовсім інший механізм. Спрацьовують пьєзоелектричні властивості сполучнотканинних оболонок нерву від різкої механічної деформації. Повільно наростаюче механічне здавлювання при тунельних синдромах не викликає пьєзоелектричної активності, достатньої для збудження нервового імпульсу

Як потрібно вирішувати цю проблему?
(як лікувати защемлення нерва)

Насамперед треба встановити сам факт здавлювання нерву. Це компетенція лікаря-невролога (або невропатолога, що одне й те саме)

У разі істинного здавлювання нерву треба визначити чому і на якій ділянці відбувається компресія нервового стовбура. Лікар-невролог для цього використовує:

1. Клінічний неврологічний огляд.

2. Аналіз супутніх захворювань і загального стану організму (виняток інфекційно-запальні захворювання, пухлини, наслідки травм).

3. ЕНМГ – електронейроміографія (метод оцінки проходження нервового імпульсу по різних дільнках нервового стовбура).

4. УЗД нервових стовбурів і м’яких тканин по їх ходу.

5. МРТ тих анатомічних зон, де передбачається місце здавлювання нерву.

6. МРТ відповідного відділу хребта.

7. Лабораторну діагностику (при необхідності)

Після виявлення причин і рівня ураження нерву визначаються методи лікування. Це може бути консервативне лікування: медикаментозна терапія, фізіотерапія, лікувальна фізкультура. У разі пухлин або рубцевих змін периневральних тканин – оперативне лікування.

Якщо у пацієнта визначено міофасціальний синдром, то потрібне спеціальне лікування – міофасціальная терапія

Що ми вміємо та можемо для вас зробити?

Визначити наявність або відсутність компресії периферичного нерву

З’ясувати справжню причину болю

Провести неоперативне лікування, процес реабілітації і максимальне відновлення при «тунельному синдромі»

Діагностувати і провести ефективне лікування міофасціального больового синдром

MEDHELPER готовий допомогти Вам!
Якщо у вас залишилися питання, ми з радістю відповімо на них
Записатись