Акцентуації характеру (accentus – наголос; син. Акцентуації особистості) – крайні варіанти норми характеру, при яких окремі його риси надмірно посилені, від чого виникає виборча уразливість особистості відносно певного ряду психогенних впливів при добрій і навіть підвищеній стійкості до інших.
