Апалічний синдром (syndromum apallicum; грец. А – заперечення + анат. Pallium – покрив, плащ головного мозку) – тривалий несвідомий стан, що характеризується повною ареактивністю хворого, відсутністю функцій кори півкуль великого мозку і цілеспрямованих рухів у відповідь на зовнішні подразнення.